У Державному архіві в Автономній Республіці Крим зберігаються фотодокументи, що відображають основні події, які відбувалися на півострові в 1941–1944 рр. Більша частина з них – це репродукції, передані до архіву фотокореспондентом газети "Кримська правда” М. Є. Кацом.

Одним із перших радянських міст, які було піддано бомбардуванню ворожою авіацією, був Севастополь. На одній із фотографій зображено мітинг робітників Севастопольського морського заводу, що відбувся 22 червня 1941 р. Особливе місце серед літопису війни посідає 250-денна оборона головної військово-морської бази Чорноморського флоту. На фотодокументах – засідання Севастопольського міського комітету оборони, командування Севастопольського оборонного району, бойової дії зенітників батарей О. П. Матюхіна та І. С. П’янзина, захисників дзоту № 11, вихід на вогневу позицію легендарного бронепотягу "Желєзняков”, атака морських піхотинців під Севастополем, учасники зльоту снайперів 8-ї бригади морської піхоти, що відбувся 28 березня 1942 р. У міру продовження бойових дій захисникам обложеного Севастополя необхідно було все більше боєприпасів. Хоча основні заводи міста евакуювалися, проте на базі залишеного обладнання підприємств було створено два значних підземних спецком бінати з виробництва озброєння й амуніції. Самовіддано працювали колективи залізничників, працівників електростанцій. На фотографіях – робітники заводу в Інкерманських штольнях, які займаються виготовленням ручних гранат і зброї; електромонтер О. І. Гуленкова, яка забезпечувала безперебійну роботу підстанції. На фото зображено також севастопольців, які розчищують завали на вулицях після чергового бомбардування, а також людей, що ознайомлюються з новинами Радінформбюро. Задля полегшення долі Севастополя Ставкою Верховного Головнокомандування наприкінці грудня 1941 р. було проведено Керченсько-Феодосійську u1076 десантну операцію, в результаті якої частини 44-ї та 51-ї армій тимчасово звільнили від ворога Керченський півострів. Окремі її епізоди знайшли відображення в репродукціях: "Розвідка морської піхоти в районі Феодосії”, "Радянські десантні кораблі біля Феодосії”. Радянські війська закріпилися на Ак-Монайських позиціях, звідки протягом лютого–квітня 1942 р. Тричі безуспішно намагалися прорвати фронт противника з метою подальшого наступу в бік Севастополя. Їх підтримував Чорноморський флот, що засвідчує фотографія про висадку десанту морської піхоти з підводних човнів у ворожому тилу, біля Феодосії, у квітні 1942 р.

У липні 1942 р. за наказом Верховного Головнокомандування радянські війська залишили Севастополь, і ворог захопив увесь півострів. В архіві зберігається колекція фотодокументів-негативів на склі військовослужбовців німецької і румунської армій”. Більшість знімків, вірогідно, зроблено у фотоательє, але встановити його місцерозташування неможливо. Військовослужбовців сфотографовано по-різному: є знімки на повний зріст, хтось сидить біля столиків із квітами, деякі знімки зроблено на вулиці тощо. Поряд із портретами, є й групові фотографії. Завдяки формі, знакам розрізнення, нагородам вдалося встановити звання вояків та їх належність до певного роду військ. Це переважно солдати й офіцери німецьких збройних сил (Вермахт), охоронних загонів СС, штурмових загонів СА, служби безпеки СД, гестапо, військово-морського флоту, військово-повітряних сил, гірських стрілецьких частин румунської армії, східних добровольчих формувань. Зйомки можна датувати, як видно із зразків обмундирування, 1941–1944 рр. Кілька репродукцій було зроблено з фотографій, вилучених у полонених німецьких офіцерів. На них – німецькі факельники на фоні підпаленого села, військовий конвой, що супроводжує колону молоді, яку відправляють на примусові роботи до Німеччини, та ін.

Фотографії зберегли й портрети учасників партизанського руху, відтворюють моменти партизанських буднів. На u1085 них – місця дислокації партизанських загонів та цивільних таборів при них, прийняття партизанської

присяги в Зуйському лісі, відправлення групи підривників на бойове завдання, партизанський дозор на гірських висотах, вручення прапора 19- му партизанському загону "За Радянський Крим”, підірвана партизанами німецька автомашина на шосе Карасубазар–Ускут, випуск "лісовою” редакцією бойової листівки, перев’язування пораненого медсестрою 3-го Сімферопольського партизанського загону Т. Вертинською. На одному із фото зображено групу словаків, що перейшли на бік кримських партизанів.

Окремий цикл фотографій відображає проведення військами 4-го Українського фронту і Приморської армії у взаємодії з Чорноморським флотом і Азовською флотилією Кримської наступальної операції, завершеної в травні 1944 р. звільненням всієї території півострова. Тут представлено: форсування бійцями Червоної армії Сиваша, прорив перекопських укріплень, встановлення Червоного прапора на горі Митридат у Керчі, зустріч кримських партизанів з чорноморцями на Ялтинському пірсі, виступ командувача військ 4-го Українського фронту генерала армії Ф. І. Толбухіна на мітингу у звільненому Сімферополі, штурм Сапун-гори, бойові дії гвардійських крейсерів Чорноморського флоту з підтримки наступу частин Приморської армії, вуличні бої морських піхотинців у Севастополі, группу німецьких солдатів, які здаються в полон, німецьке кладовище під Севастополем.

Фотографії дають змогу побачити також, який вигляд мали перші пам’ятники, поставлені в 1944–1945 рр. на могилах радянських воїнів. Більшість із них було споруджено військовими частинами, шпиталями, сільськими радами з недовговічних матеріалів – дерева і місцевого каменя, і, звичайно, вони не збереглися до наших днів.

Війна завдала народному господарству Криму колосальних збитків. Фотодокументи 1944–1945 рр. зафіксували перетворені на руїни цехи Камиш-Бурунського залізорудного комбінату, Феодосійської тютюнової фабрики, консервних заводів у Керчі та Сімферополі, винрадгоспів-заводів в Алушті та Лівадії, будівлі середньої школи в селищі Ак-Монай Ленінського району, Інституту фізичних методів лікування ім. М. І. Сеченова, панорами "Оборона Севастополя 1854–1855 рр.”, туберкульозного санаторію в Алупці, Сімферопольського залізничного вокзалу, житлові будинки кримських міст.

Попри зовнішній лаконізм, фотодокументи досить яскраво передають напружений драматизм незабутніх воєнних років.